Лікування пародонтиту

Лікування пародонтиту

Інфекція, що є у ротовій порожнині, при нелікованому пародонтиті проникає у весь організм, і спричиняє або веде до прогресування ряду захворювань, зокрема: серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, ризику недоношеності плоду та передчасних пологів.

Що таке “пародонт”?

Це тканини, які оточують зуби. У це поняття входять: ясна, ділянка, що прилягає до кореня зуба, кістки альвеолярного відростка щелепи, зубна звʼязка, цемент кореня зуба.

 

Незначне руйнування кістки та тканин, що утримують зуб в щелепі

Більш значна втрата кістки, яка може супроводжуватись оголенням ясен та загрожує втратою зуба

Руйнування понад 50% кістки, що утримує зуб. Може супроводжуватися значним оголенням коренів зубів, їх рухомістю та подальшою втратою

  1. Почервоніння та кровоточивість ясен.
  2. Неприємний запах з рота.
  3. Опускання краю ясен та оголення коренів зубів.
  4. Рухомість зубів.
  5. Підвищена чутливість зубів.

Пацієнти, які вже стикалися з пародонтитом, часто цікавляться, що саме призводить до виникнення цього захворювання та як його лікувати. Розвиток пародонтиту повʼязаний із низкою факторів ризику, серед яких виділяють такі:

  1. Неналежна гігієна ротової порожнини. Відсутність або неправильне чищення зубів, ігнорування використання зубної нитки чи йоржиків у міжзубних проміжках, а також неправильно підібрані щітка та паста.
  2. Порушення кровопостачання ясен. Зокрема, куріння спричиняє звуження судин і підвищує їх ламкість, що погіршує кровообіг у тканинах ясен та викликає їх кровоточивість.
  3. Дефіцит поживних речовин. Недостатнє надходження вітамінів А, С та групи В може сприяти розвитку запальних процесів у яснах.

Пародонтит має інфекційну природу, тому теоретично патогенні мікроорганізми можуть передаватися від однієї людини до іншої. Втім, за умови дотримання здорового способу життя, наявності міцного імунітету та регулярних візитів до стоматолога, ризик розвитку захворювання зводиться до мінімуму.

Пародонтит класифікують за характером перебігу та глибиною ураження тканин. Залежно від цього виділяють кілька форм захворювання:

  • Локалізований пародонтит – розвивається внаслідок місцевої травми ясен. Уражає обмежену ділянку та спричиняє рухомість лише кількох поруч розташованих зубів.
  • Генералізований пародонтит – запальний процес охоплює всі ясна. У більшості випадків його виникнення повʼязане зі зниженим імунним захистом, коли організм не здатний ефективно протидіяти великій кількості бактерій.
  • Некротизуючий пародонтит – найбільш тяжка форма захворювання, за якої відбувається відмирання тканин. Патологічний процес може поширюватися на кісткову тканину та періодонтальні звʼязки. Найчастіше діагностується у пацієнтів із вираженими імунодефіцитними станами, зокрема при СНІДі.

Розвитку пародонтиту можна запобігти, дотримуючись нескладних, але дієвих рекомендацій:

  1. Регулярні візити до стоматолога. Проходьте профілактичні огляди щонайменше раз на шість місяців, навіть за відсутності скарг, адже на початкових етапах захворювання може перебігати безсимптомно.
  2. Ретельна гігієна ротової порожнини. Чистіть зуби щонайменше двічі на день – вранці та ввечері. Обирайте мʼяку зубну щітку, користуйтеся зубною ниткою та, за потреби, міжзубними йоржиками.
  3. Збалансоване харчування та здорові звички. Щоденний раціон повинен містити достатню кількість овочів і фруктів, слід відмовитися від куріння та споживання алкоголю, а також підтримувати імунну систему.

КРОК 1: Діагностика.

КРОК 2: Глибоке зняття зубних відкладень (кюретаж).

КРОК 3: За потреби – хірургічне втручання.

КРОК 4: Контрольні візити кожні 3-6 місяців.

На жаль, пародонтит належить до хронічних захворювань. Для нього характерне чергування періодів загострення та тимчасового покращення стану. Тривалість фази ремісії значною мірою залежить від дотримання рекомендацій пацієнтом і спільної роботи зі стоматологом.